Використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі пози­тивно впливає на способи по­дання змісту навчання, управ­ління навчально-пізнаваль­ною діяльністю, стимулюван­ня цієї діяльності, контроль та перевірку, засвоєння навчаль­ного матеріалу.

З появою сучасної комп'ю­терної техніки в навчальних закладах відкриваються ши­рокі перспективи під час ви­вчення як природничо-мате­матичних дисциплін, так і дисциплін гуманітарного на­прямку. З'явилися можли­вості показати недоступні для безпосереднього спостережен­ня явища та процеси в розвит­ку та динаміці, доповнити й поглибити знання, перейти від одиничного до загального, від окремих прикладів до фор­мування понять.

Ще К.Ушинський казав: «Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття — око, вухо, голос, чут­тя мускульних рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак узя­ли участь в акті запам'ятову­вання... За такого дружнього сприяння всіх органів в акті за­своєння ви переможете навіть найледачішу пам'ять».

Різке зростання інформа­ційних потоків та широ­ке впровадження різно­манітних інформаційних тех­нологій практично в усі сфери життєдіяльності людини зумо­вило структурні, функціо­нальні й змістові зміни цієї діяльності.

Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвит­ку особистості й творчої самореалізації кож­ного громадянина України, виховання поко­ління людей, здатних ефективно працювати й навчатися протягом життя. Перед педагога­ми постає завдання — оволодіти новими тех­нологіями виховного процесу для досягнення поставленої мети.

Олександропільська школа йде шляхом постійного оновлення системи виховання та навчання, ставлячи перед собою мету підвищення якості знань  кожної дитини з максимальним урахуванням її здібностей, інтересів. Учителі на передній план поставили зав­дання оновлення змісту, підви­щення продуктивності педагогічної праці, ви­роблення інноваційного стилю діяльності учителів-предметників, створення умов для самовдосконалення, са­моствердження і самореалізації особистості як учня, так і вчителя, що забезпе­чило впровадження динамічних, інте­рактивних форм і методів.

Одним із таких напрямків є використання інформаційно-комуніка­ційних технологій у НВП. Широке застосування інформа­ційних технологій сприяє підвищенню пізнавального інтересу, творчої актив­ності учнів, дозволяє здійснювати особистісний підхід та поетапне засвоєн­ня учнями знань, умінь і нави­чок.

Пріоритетними задачами базового курсу інформатики (5-9 класи) за умови впровадження інформатики в закладі освіти є завдання уявити сучасну інформаційну картину світу, оволодіти технологіями роботи з комп'ютером, набути навичок практичної діяльності в галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Реалізація цих задач передбачає використання такої навчальної програми базового курсу інформатики, що забезпечить володіння учнями наступними знаннями, навичками й уміннями:

v     сприймати продуктивну діяльність людини в суспільстві як інформаційну діяльність;

v     виділяти інформаційний компонент в об'єктах і процесах;

v     проектувати різні типи інформаційних моделей об'єктів, процесів;

v     проводити комп'ютерний експеримент;

v     розглядати комп'ютер як засіб проектування інформаційних об'єктів;

v     використовувати апаратне й програне забезпечення для створення власних інформаційних продуктів;

v     узагальнювати інформаційні процеси в системах різного походження;

v     оцінювати автоматизацію інформаційних процесів як проектування окремих етапів інформаційні технології;

v     розуміти базові поняття інформаційного управління (поняття керуючої й керованої системи зворотного зв'язку);

v     володіти навичками аналітичної, оціночної й пошукової діяльності.

Зміст базового курсу передбачає більш детальніше вивчення алгоритмізації, методів роботи з інформатизацією у формальному і формалізованому вигляді, технологій інформаційного моделювання тощо. Курс інформатики все більше стає навчальним засобом, який сприяє формуванні навичок "читання" графіки, однозначно сприймати формули, бачити закономірності побудови таблиць тощо. Таким чином основна школа дає уявлення основних сфер інформаційної діяльності людини.

Якщо основна школа дає уявлення основних сфер інформаційної діяльності людини у суспільстві, то старша знайомить учнів з основними видами інформаційної діяльності людини у галузі інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій (у вибраному професійному напрямі).

 Навчання інформатики і інформаційним технологіям у 10-11 класах включає базовий компонент, (теоретичні положення необхідні для розуміння основ діяльності людини в інформаційному просторі)—обов’язкові години шкільного компоненту і профільний компонент, що здійснюється в процесі викладання курсів за вибором «Основи інформатики»(5-6 кл) та «Інформаційні технології» (7-9 кл) — більш детальніше вивчення інформаційних систем, забезпечення профілізації навчання шляхом реалізації дидактичних прийомів (додаткові години технологій – елективний курс «Інформаційні технології», гурткова робота — гурток комп’ютерної графіки та позашкільне навчання в «ІНТЕРШКОЛІ»)

За умови впровадження курсу інформатики головними об'єктами вивчення в старшій школі  намагаємося впроваджувати  інформаційні системи, у тому числі системи управління інформаційними процесами, й інформаційними технологіями, розробка яких побудована на реалізації системного підходу до їх проектування. Вивчення інформаційних систем інтегрує в собі змістовий і діяльний компоненти, які дають змогу формувати базові знання сучасної професійної системно-інформаційної діяльності людини в суспільстві. При цьому  враховуються особливості упровадження курсу інформатики, що впливає на адаптацію учнів до подальшого вивчення інформатики у вищих навчальних закладах.

З метою створення комфортних умов адаптації учнів до продовження вивчення інформатики використовується  методика розробки навчальної програми  курсу інформатики, яка реалізована з окремих структурованих елементів її змісту (кожна навчальна тема складається з навчальних модулів). Визначення цих модулів і їх наповнення відбувається виходячи з мети і результатів навчання.

Водночас, вивчення курсу інформатики в основній школі відповідає віковим психолого-фізіологічним особливостям розвитку учнів, створює умови ранньої соціальної адаптації учнів, реалізує принцип безперервності навчання. Усе це зумовлює особливу актуальність розробки методології упровадження пропедевтичних курсів інформатики в школі та  розробки особливої технології програмної підтримки викладання.

Використання комп'ютерно-орієн­тованих засобів — не тільки потужний інструмент, а й певною мірою партнер у педагогічній взаємодії, який надає учасникам НВП великі можливості, адже переваги застосу­вання нових інформаційних технологій виявляються саме у вирішенні психолого-педагогічних проблем, пов'язаних із підви­щенням ефективності процесу навчання.

Сучасні інформаційно комунікаційні тех­нології все глибше проявляють себе у різних видах діяльності учнівських колективів; у ро­боті з батьківською громадою; у науково-мето­дичному забезпеченні освітньої діяльності пе­дагогів; у реалізації цільових творчих програм; у роботі органів учнівського самоврядування.

Впровадження інформаційних технологій для підвищення якості навчання виховання й управлін­ня навчальним закладом допомагає вчителю зрозуміти, яким чином слід змінити свою робо­ту і діяльність школярів, докорінно змінює взаємодію учня й вчителя.

Нині існують усі організаційно-педагогічні умови впровадження в школу безперервного (з 2 до 11 класу) курсу інформатики, зокрема: розробка науково-обґрунтованого змісту безперервного курсу інформатики, змістове наповнення якого за інформаційною значущості й обсягом виходить за межі навчальних годин, обумовлених базовим навчальним планом для загальноосвітніх навчальних закладів; розробка концептуальних основ профілізації навчання в старшій школі, що по-новому розставила навчальні акценти організації навчання інформатики (мету, планування, завдання, навчальні технології тощо) в основній і старшій школі; позитивні результати щодо вивчення предметів "Комп'ютерна азбука" і "Сходинки до інформатики" у початковій школі; достатній рівень оснащеності комп'ютерною технікою нашої школи; психолого-педагогічна готовність вчителів та керівництва до впровадження комп'ютерно-орієнтовних технологій навчання та управління тощо. Це можна побачити на прикладі постійно діючої творчої групи по впровадженню в дію електронної бази даних школи, роботі секції інформаційно-комунікативних технологій «StarOl» наукового товариства учнів «Співдружність», роботі гуртка «Комп’ютерна графіка»

Так, під час проведення тематичних вихов­них годин, позакласних виховних заходів , родинних свят, зборів клас­них колективів застосовуються різні форми роботи з використанням мультимедійних пре­зентацій, фото-, відеоматеріалів, підготовле­них як класними керівниками, так і творчими групами учнів

Сучасне сус­пільство ставить перед систе­мою освіти низку нових зав­дань, пов'язаних з оновлен­ням змісту освіти, розробкою й впровадженням нових форм навчального процесу, педаго­гічних технологій і комп'ютер­но-орієнтованих засобів на­вчання.

Однак слід пам'ятати, що ані короткочасні курси, ані се­мінари або робочі групи не вир­ішать проблеми створення мо­делі інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у навчальну та виховну діяль­ність. Вони можуть бути лише відправною точ­кою. Тому чудовим початком процесу профес­ійного розвитку вчителів є створення груп ен­тузіастів усередині педагогічного колективу, які в процесі своєї роботи обмінюються досві­дом і ставлять перед собою спільні завдання. Як показує досвід, досить плідною є ідея долучення до складу груп учнів. У багатьох випад­ках учні готові взяти на себе певну відпові­дальність і, як правило, володіють необхідним для реалізації конкретних проектів досвідом роботи з інформаційно-комунікаційними тех­нологіями.

Застосування інформаційних технологій не принесе очікуваних результатів, якщо вони існують самі по собі, окремо від інших, тради­ційних методик. Саме це змушує нас говорити не стільки про долучення інформаційних тех­нологій до навчально-виховного процесу, як про проек­тування можливих зв'язків інформаційно-ко­мунікаційних технологій з іншими видами діяльності учнів та педагогів. Головне, про що треба пам'ятати, — в центрі будь-якої діяль­ності, експерименту стоїть учень — осо­бистість, майбутнє України

(Авт Солoвей О.В., вчитeль Олександропільської СШ).

Повний текст статті можна скачати за посиланням нижче